Важко повірити...Честь, Володимир Василишин 08.12.1992 - 05.01.2026

Важко повірити...

Честь, Володимир Василишин

08.12.1992 - 05.01.2026

Вова був альпіністом, рятувальником, гідом і скайранером.

5 січня, зранку, він зареєструвався для участі в Чемпіонаті України зі скі-альпінізму, який має відбутися за кілька днів. Це мав бути його перший старт у цій дисципліні. Він дуже цього чекав і хвилювався, що зможе вийти лише на один забіг через службу.

5 січня, ввечері, його командир повідомив що Вова загинув...

 Тарас Поздній, друг Володимира: Володимир - це людина дії. Постійно наповнений доброю енергією та посмішкою. Не зважаючи на обставини та як складно йому було самому, - він завжди посміхався та підтримував інших.

Мабуть, саме тому і позивний у нього був - Веселий.

Коли Вова вів групи - я знав на 100%, що всі учасники будуть задоволені, а організаційні проблеми - вирішені. У нього була ціль - піднятись на 8000, на Манаслу..

Вова пішов до лав ЗСУ в ролі бойового медика. Він постійно удосконалював свої знання і постійно хотів діяти. Навіть коли його частина була на відведенні, шукав варіанти як бути корисним ближче до фронту та рятувати побратимів.

І з колективом він вивіз та врятував не один десяток бійців..

Вова, як ніхто вмів жити та любив це життя. Навіть поблизу фронту він продовжував бігати кроси та підтримувати форму. А за можливості - брав участь у трейлових забігах і показував дуже хороші результати.

Не хочеться вірити.. Дякуємо, за твою енергію та посмішку, ми її пам'ятатимемо. За твою доброту. Ти зробив життя кожного, хто знав тебе - краще.

Світла памʼять Герою