top of page
Загиблі скелелази та альпіністи під час війни
Двойнік Марія-Христина
З 2022 року Марія-Христина волонтерила, переганяла транспорт із-за кордону для ЗСУ, закривала збори для армії. Також вивозила тварин із прифронтової зони. Потім почала працювати як парамедикиня медичного батальйону "Госпітальєри". Загинула під час евакуації поранених під Покровськом.
Альпіністка, мандрівниця, любила подорожі, гори, печери. Дуже світла, невгамовна, прагнуча знань, цілеспрямована, будувала безліч планів на майбутнє і самовіддано любила те, чим займалась. Ще більше любила Україну, мріяла про її відновлення після перемоги.
10 квітня 1992 р.
-
13 листопада 2024 р.
Карук Ігор
Від початку повномасштабного вторгнення намагався допомогти жителям окупованої Київщини, вивозив людей з Бородянки. 8 березня 2022 року востаннє вийшов на зв’язок. Після деокупації Київської області його тіло було знайдене зі слідами насильницької смерті.
Альпініст, марафонець і веслувальник. Міг зранку пробігти марафон, а ввечері - сісти у човен. Був кандидатом у майстри спорту, переможцем та призером Всеукраїнських змагань, учасником чемпіонату світу. Ходив у гори. У спортивному колі Ігоря згадують сміливим, веселим, чудовим спортсменом і другом.
2 червня 1974 р.
-
8 березня 2022 р.
Сойко Святослав
Загинув 24 березня 2022 року в боях з російськими окупантами під час зачистки населеного пункту Мирне Запорізької області. Довго жив у Франції, працював також у Грузії. На момент початку війни проходив курси гірських гідів у Киргизстані — але кинув усе і буквально на третій день війни, здолавши тисячі кілометрів, стояв у черзі до військкомату. Став солдатом, розвідником розвідувального взводу піхотного батальйону 128 ОГШБр. В ході бойових дій, група розвідників, у складі якої був Святослав Сойко, взяла в полон російського полковника.
Альпініст, гірський гід, дайвер, легіонер іноземного «Французького легіону». Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Мріяв про школу альпінізму для дітей в Ужгороді.
Похований у родинному місті Ужгороді.
24 січня 1990 р.
-
24 березня 2022 р.
Храпаченко Олександр
Герой Небесної Сотні, Герой України. У січні 2014-го, після ухвалення «диктаторських» законів та вбивства перших майданівців, він приєднався до протестів у рідному Рівному. Наприкінці місяця приїхав до Києва та увійшов до лав 35-ї сотні Самооборони Майдану «Волинська січ», певний час був ройовим на псевдо «Вандал».
Зранку 20 лютого Олександр разом з іншими майданівцями був на вулиці Інститутській. Почувши вибух «коктейлю Молотова», він підняв голову і в цю мить куля силовика миттєво убила Олександра. Йому було 26 років.
Народився у Рівному, був театральним режисером та актором, а також працював промисловим альпіністом. Захоплюючись альпінізмом, Олександр зайшов на усі гірські вершини в Україні. Любив ходити в походи, брав участь у військовому рятувальному підрозділі "Скіфи" й слухав рок-музику. Водночас Олександр був членом організації YMCA як скаут-рейнджер – так називають скаутів, які пройшли школу виживання та лідерства.
18 вересня 1987 р.
-
20 лютого 2014 р.
Марчук Віталій
24 лютого 2022 року пішов у військомат добровольцем. Разом зі своїм підрозділом звільняв Харківщину від окупантів. Загинув під час стрілецького бою зі зброєю в руках неподалік села Вербове Запорізької області 31 серпня 2023 року. Поповнивши боєкомплект один повернувся на позиції і самотужки відбивав ворожий наступ.
Член альпклубу «Чернівці», один з провідних буковинських альпіністів. Перший розряд з альпінізму. Піднявся на більш ніж сто вершин. Займався скелелазінням, легкою атлетикою, водним, гірським, пішохідним туризмом, спортсмен орієнтувальник. Вчитель фізичного виховання.
1 травня 1972 р.
-
31 серпня 2023 р.
Коновалов Юрій
З початком окупації рф частини Донбасу 2014 року вступив до лав батальйону «Донбас», пройшов військовий вишкіл, був учасником бойових дій. Псевдо «Чумак».
Загинув під час виходу з Іловайського котла 29 серпня 2014 року.
Це була перша непоправна втрата альпіністської спільноти України внаслідок агресії російських загарбників.
Займався у київській секції альпінізму. Захоплювався біговими і гірськими лижами. Щоліта виїжджав до альптаборів на Кавказ, на збори на Тянь-Шань, Паміро-Алай. Входив до збірної київського ДСТ «Буревісник». Віртуозно грав на всіх музичних інструментах, чудово співав.
19 грудня 1959 р.
-
29 серпня 2014 р.
Вербицький Юрій
Активний учасник Революції гідності. Викрадений разом з Юрієм Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань. Перший з героїв Небесної сотні. Герой України (посмертно).
Знаний альпініст, сходжувач на вершини маршрутами найвищої категорії складності у Криму та на Кавказі. Зокрема, піднімався на Уїлпату, Шхару. Займався скелелазінням і гірськими лижами. Член львівського альпклубу «Екстрем».
25 серпня 1963 р.
-
22 січня 2014 р.
Завадський Костянтин
Загинув 29 січня 2024 року на фронті під час виконання бойового завдання.
У лавах ЗСУ він ніс службу на посаді оператора аеромобільного батальйону.
Один з найсильніших спортсменів, мав звання майстра спорту України. Захоплювався туризмом і альпінізмом. Був лідером турклубу КПІ «Глобус» останні 10 років. Організатор туристських змагань «Київський Листопад».
Тренував, змагався, організовував. А найголовніше - завжди мав чітку активну позицію і завжди вів людей за собою.
Похований у рідному Каневі.
3 квітня 1991 р.
-
29 січня 2024 р.
Железняк Сергій
Загинув у бою 14 березня 2022 року.
Прослужив в українській армії майже десять років, спочатку в 92-й окремій механізованій бригаді імені Івана Сірка під час війни на Донбасі в 2014 році. Молодший лейтенант.
За заслуги нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Поза військовою службою був талановитим танцюристом і захоплювався альпінізмом. Приймав участь у змаганнях, був членом Харківського Обласного Клубу Альпіністів. Зокрема, піднімався на Ельбрус.
24 листопада 1972 р.
-
14 березня 2022 р.
Олійник Юрій
Загинув 23 березня 2022 року під час запеклих боїв під Попасною Луганської області, його позицію було обстріляно російськими бомбами з білим фосфором.
Учасник АТО у 2014–2015 роках у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Одразу після вторгнення росії у лютому 2022 року пішов воювати добровольцем. Позивний “Аякс”. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Захоплювався фотографією, альпінізмом, скелелазінням, туристичними походами в гори, археологією, вивченням історії. Мріяв піднятися на восьмитисячники. Сходження на Маттерхорн і на Монблан було заплановано на квітень-травень 1922 року.
Сам він – львів’янин. Працював оператором і фотографом українського 24 каналу та сайту новин ZAXID.NET
2 червня 1982 р.
-
23 березня 2023 р.
Федоренко Віталій
Загинув 21 червня 2022 року. У війні брав участь як парамедик.
Працював сімейним фотографом. Захоплювався альпінізмом. Неодноразово піднімався на пік Абу Алі ібн Сіни (пік Леніна). Організовував тури у різні гірські системи світу зі сходженням на вершини.
30 серпня 1976 р.
-
21 червня 2022 р.
Жук Роман
Загинув 21 січня 2023 року поблизу міста Бахмут Донецької області.
З початком повномасштабної російської агресії був волонтером у Гуманітарному штабі Трускавця, а згодом став на захист України. Солдат, стрілець-санітар 3-ї окремої штурмової бригади у в/ч А 4638. Позивний «Друг Аркан».
Закінчив НУ «Львівська політехніка», захоплювався народною хореографією. Палко любив гори. Гірський турист, альпініст. Піднімався, зокрема, на Монблан.
12 березня 1992 р.
-
21 січня 2023 р.
Бровкін Костянтин
Долучився до лав ЗСУ в січні 2023 року. Лейтенант, командував механізованим взводом (2 механізований батальйон, 23 ОМБР, військова частина а4741), позивний «Кот». Загинув 7 червня 2023 року поблизу Новодарівки Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання в надважкому наступальному бою. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня(посмертно).
Народився у м. Дніпропетровську. Професійно займався альпінізмом (1 розряд), любитель мандрів, гірських та водних походів.
Для вшанування пам’яті героя на будівлі гімназії № 121 Дніпровської міської ради було встановлено меморіальну дошку.
2 грудня 1981 р.
-
7 червня 2023 р.
Петренко Максим
Максим був і чемпіоном, і воїном - він поміняв скелелазіння на військову форму, щоб встати на захист своєї країни. Служив у військовій частині А 7028 ЗСУ, звання солдат. У розпал битви за Торецьк на Донеччині він загинув під час мінометного обстрілу.
Був уродженцем м.Луганськ. Він двічі виборював золото на молодіжному чемпіонаті світу у 90-х та один раз срібло. Також вигравав молодіжний Кубок Європи на турнірі у Чехії у 1997 році.
На дорослих змаганнях досягненням стала бронзова медаль чемпіонату світу 1999 року в Бірмінгемі, став першим українцем і досі залишається єдиним, хто здобув медаль на дорослих змаганнях зі скелелазіння у дисципліні трудність.
Атлет успішно долав маршрути до 8с+ категорії.
7 січня 1978 р.
-
15 жовтня 2024 р.
Мовчан Михайло
Доброволець, загинув у бою під Бахмутом 20 червня 2023 року, виконуючи бойове завдання.
Командир відділення 1 роти протитанкового батальйону, воював біля сіл Горенка, Мощун Київської області, на Запоріжжі, на околицях Курдюмівки, у Бахмуті та на півдні від міста-фортеці.
Михайло родом з Кривого Рогу. З дитинства захоплювався туризмом, почав займатися у віці 5 років. Призер чемпіонатів області та України в пішохідному та гірському туризмі в складі команди Інгулецького центру туризму. Майстер спорту України з туризму. Працював у промисловому альпінізмі. Останні роки Михайло проживав закордоном. Займався альпінізмом, у 2019 році зайшов на вершину Монблан, найвищу гору Західної Європи.
З початком повномасштабного вторгнення він повернувся до України і добровільно став на її захист.
8 квітня 1990 р.
-
20 червня 2023 р.
Юзьков Вадим
Загинув на бойових позиціях у Луганській області 13 червня 2023 року внаслідок ракетного обстрілу.
Активний учасник Революції гідності. До ЗСУ долучився з початком повномасштабного вторгнення.
Альпініст, скелелаз. Захоплювався веслуванням, велоспортом. Народився 28 вересня 1984 року у місті Хмельницький.
Навчався у Хмельницькому національному університеті. Водночас закінчив військову кафедру у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
За фахом працював у банку. Спершу в Хмельницькому, згодом у Львові та Києві. Обіймав керівну посаду в Нацбанку.
28 вересня 1984 р.
-
13 червня 2023 р.
Федоров Олег
Добровільно долучився до лав ЗСУ. Воював на найгарячіших напрямках. Позивний «Варяг». Загинув у стрілецькому бою вночі з 21 на 22 серпня 2024 року на сході України.
Захоплювався слеклайном, туризмом, скелелазінням, катанням на гірських лижах та їздою на велосипеді.
Пам'ятна табличка розміщена на Драгобраті. Праворуч пішохідної стежки, близько верхньої опори підйомника на Жандарм. N 48° 14.051', E 024° 13.860'
31 січня 1971 р.
-
22 серпня 2024 р.
Тарасенко Данило
Служив у бригаді НГУ «Азов». 28 серпня 2023 зник безвісти в районі с. Роботине. Всі розуміли, що загинув (приліт КАБ), але не було тіла. Пізніше рештки було знайдено, нещодавно надійшли результати ДНК.
Альпініст. Піднімався на пік Леніна. У травні 2023 року пішов у відпустку та здійснив спробу сходження на Еверест. Нажаль, до вершини не дійшов.
16 жовтня 1977 р.
-
28 серпня 2023 р.
Ніколайчук Роман
З перших днів війни долучився до Добровольчого формування Рівненської міської територіальної громади №1, аби захищати наше місто та його мешканців. Увесь цей час він сумлінно виконував обов’язки добровольця. 19 липня 2022 року, загинув від кулі зловмисника, перешкоджаючи йому пограбувати пункт обміну валют у Рівному.
Зі школи Роман захоплювався туризмом, альпінізмом. Призер Чемпіонату України зі спортивного туризму, здійснював спортивні сходження зокрема на Мера Пік, Герлаховський Штит, Монблан, Тефтан, Арарат. Був активним членом ВП ФАіС України в Рівненській області.
Також він був активним членом Оржівського клубу спортивного орієнтування «Равлики», ентузіастом і натхненником розвитку мисливського собаківництва в Україні, допомагав популяризувати спорт серед дітей і молоді на Рівненщині.
1 січня 1980 р.
-
19 липня 2022 р.
Святненко Віталій
З березня 2023 року героїчно боронив Україну. Сержант-інструктор відділення підготовки навчального процесу 199 навчального центру ДШВ ЗСУ, молодший сержант, позивний «Турист». Неодноразово відзначався грамотами і подяками командування ЗСУ. Загинув в ніч з 28 на 29 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання.
Захоплювався альпінізмом та скелелазінням. Кандидат у майстри спорту зі спортивного туризму, інструктор. Неодноразово здобував спортивні нагороди.
Очолював Житомирську обласну федерацію спортивного туризму. Воїн, педагог, громадський діяч. В.о. директора Житомирського обласного центру туризму, краєзнавства учнівської молоді та Президента Житомирської обласної федерації спортивного туризму.
20 липня 1982 р.
-
29 квітня 2024 р.
Пона Тарас
Майор УСО НАБУ, загинув від кулі снайпера під час бойових дій в районі Бахмуту.
З перших днів повномасштабного вторгнення доєднався до лав ЗСУ і зі зброєю в руках боронив нашу землю від окупантів. Працював у НАБУ з січня 2016 року.
Народився на Черкащині, мешкав у Києві. Знаний гірський турист, альпініст, скелелаз. Учасник багатьох сходжень та змагань.
25 серпня 1972 р.
-
21 жовтня 2022 р.
Рись Орест
Загинув 27 грудня 2023 року у бою на Бахмутському напрямку.
Активний учасник Революції Гідності. На війні був з 2014 року (долучився у віці 18 років). Прагнув у полк «Азов», однак натомість потрапив у батальйон «Карпатська січ». 2016 року перейшов у ДУК, 1-шу штурмову – до легендарного Да Вінчі.
Повномасштабну війну зустрів на передовій у складі 58-ої окремої мотопіхотної бригади. Згодом воював у лавах 30-ї ОМБ імені князя Костянтина Острозького. Отримав звання капітана.
Займався альпінізмом, туризмом, різними вишколами, такмедом.
23 листопада 1995 р.
-
27 грудня 2023 р.
Лакуста Гліб
Загинув 3 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку.
Полковник, учасник АТО – ООС , заступник командира спецпідрозділу «Альфа» УСБУ в Чернівецькій області. Його неоціненний спадок – багаторічна активна участь у боях з російським агресором, важливі спецоперації у найгарячіших точках України та велика кількість вихованих ним воїнів-спецпризначенців.
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, медалями, нагрудним знаком «За відвагу».
Захоплювався скелелазінням, був активним членом чернівецької скелелазної спільноти.
16 серпня 1982 р.
-
3 липня 2023 р.
Кінаш Юрій
Загинув 29 грудня 2022 року під Бахмутом.
З перших днів повномасштабної війни добровольцем став до лав ЗСУ. Cлужив у підрозділі аеророзвідки «Майстерня Незалежності». Позивний «Вікінг». Під час проходження служби здобув звання лейтенанта.
Захоплювався альпінізмом, спортивним орієнтуванням, плаванням на байдарках, напівмарафонами та пішохідним туризмом. Був учасником команди фестивалю української середньовічної культури «ТуСтань!».
26 вересня 1989 р.
-
29 грудня 2022 р.
Гамбаров Леонід
Загинув 25 квітня 2022 року під час обстрілу російськими окупантами міста Дергачі (на північ від Харкова).
Майстер спорту з альпінізму, інструктор альпінізму другої категорії.
Здійснив понад сотню сходжень, 20 з яких найвищої категорії складності. Неодноразово брав участь у рятувальних роботах, найскладніші: «хрест» Ушби (1972, головний загін), пік Кавказ (1980, керівник робіт).
Доктор технічних наук, професор інституту інформатики та управління НАН України та Міністерства освіти та науки України
21 серпня 1940 р.
-
25 квітня 2022 р.
Кінаш Орест
Офіцер, командир роти 53 ОСБ, загинув 29 березня 2023 в боях під Бахмутом. Нагороджений орденом Б. Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
У 2013 року професійно зайнявся альпінізмом, став інструктором. На рахунку Ореста безліч походів Карпатами, сходження у горах Кавказу, на Памірі, у Туреччині. Досвідчений організатор гірських походів, провідник та експерт з гірських сходжень, організовував тури. Пам'ятна табличка, в пам'ять загиблого воїна, альпініста Ореста Кінаша, встановлена в Карпатах на горі Петрос (Чорногора).
24 квітня 1965 р.
-
29 березня 2023 р.
Цибульський Олександр
Він в перші дні взяв зброю в руки і знайшов своє місце в ЗСУ. Молодший лейтенант 94-го батальйону 107-ї окремої бригада сил територіальної оборони ЗСУ. Загинув 11 травня 2024 року під час чергової евакуції поранених з поля бою на бахмутському напрямку.
Представник Чернівецької скелелазно-альпініської спільноти. Альпініст, сноубордист, мандрівник, завзятий рибалка.
13 листопада 1981 р.
-
11 травня 2024 р.
Табурчак Олександр
В числі перших добровольцем став на захист України 2022 року. Головний сержант 1-ї механізованої роти військової частини А4395 (34-й батальйон 57-ї бригади). Загинув 24 травня 2023 року у селі Богданівка Бахмутського району на Донеччині.
Давно захоплювався горами, обійшов всі Карпати. 2019 року пройшов початковий курс з альпінізму в альпклубі «Вертикаль». Був учасником навчально-тренувальних зборів з альпінізму, захоплювався скелелазінням.
24 вересня 1978 р.
-
24 травня 2023 р.
Павлишин Олег
Одним із перших став на захист України від російської навали. Старший стрілець аеромобільного відділення. Загинув 14 серпня 2023 року у стрілецькому бою поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.
Другий розряд з альпінізму, бронзовий призер Чемпіонату України з альпінізму (2021). Захоплювався скелелазінням та скі-турами. Кандидат у майстри спорту з самбо, дзюдо і рукопашного бою.
20 серпня 1978 р.
-
14 серпня 2023 р.
Буренко Володимир
Загинув 30 грудня 2023 року на Бахмутському напрямку.
Альпініст, скелелаз. Упродовж багатьох років був активним учасником життя Черкаської федерації альпінізму та скелелазіння. Брав участь в організації зборів та змагань, у зведенні та облаштуванні скеледрому.
6 лютого 1988 р.
-
30 грудня 2023 р.
Кузін Костянтин
З перших днів повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ.
Загинув 25 червня 2023 року в районі Часового Яру. Відволікав на себе ворожий вогонь, завдяки чому з завдання змогли повернутися 17 його побратимів.
Альпініст, скелелаз. Брав участь в навчально-тренувальних зборах у Карпатах, Високих Татрах, на Кавказі. Працював у промисловому альпінізмі, в арбористиці.
10 грудня 1988 р.
-
25 червня 2023 р.
Фетісов Микола
В березні 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ. Солдат, топогеодезист обслуги взводу звукометричної розвідки батареї управління та артилерійської розвідки 24 ОМБр імені короля Данила. Загинув 20 травня 2022 року під Білогорівкою Луганської області під час виконання бойового завдання з аеророзвідки. Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня та орденом «Хрест Героя».
Скелелаз, альпініст, турист, парапланерист, плавець, гонщик ендуро. Засновник туристичної компанії “Хочу в Похід” (пізніше назва - “Like to hike”).
22 травня 1994 р.
-
20 травня 2022 р.
Григор'єв Григорій
Пішов добровольцем до ЗСУ. Служив у окремому ГУР МОУ Kraken. 21 січня 2023 року під час російської атаки поблизу Соледару загинув в бою.
КМС зі скелелазіння, другий розряд з альпінізму. Марафонець, велогонщик та триатлоніст. Працював у харківському клубі «Вертикаль», допомагав організовувати змагання, був суддею та волонтером.
Тренувався в секції альпінізму Харківського політехнічного інституту.
16 серпня 1987 р.
-
21 січня 2023 р.
Заколодний Олександр
Один з перших, хто пішов добровольцем до ЗСУ після вторгнення росії. Старший солдат з позивним «Скеля». Загинув 21 січня під час російської атаки поблизу Соледару.
Майстер спорту з альпінізму, член збірної команди України, КМС зі скелелазіння та туризму. Віце-президент федерації альпінізму та скелелазіння України, член збірної команди України з альпінізму. «Сніговий барс». Переможець Чемпіонату Світу з альпінізму в скельному класі (2012, 2013).
8 квітня 1987 р.
-
21 січня 2023 р.
Синякевич Костянтин
Після повномасштабного вторгнення пішов до ДФТГ, потім до НГУ. Позивний «Компас».
23 грудня 2022 року не повернувся з бою між Курдюмівкою і Озарянівкою. За свідченнями бійців, загинув від снайперської кулі, коли побіг до пораненого побратима.
Захоплювався альпінізмом, здійснив багато технічних сходжень, в тому числі на Ушбу. Основною ж пристрастю було скелелазіння — з легкістю проходив маршрути 7б лідером.
4 липня 1970 р.
-
23 грудня 2022 р.
Скулов Єгор
З листопада 2022 року боронив Україну у складі 38-ї окремої бригади морської піхоти. Загинув 11 жовтня 2023 року в районі Микільського на Південному напрямку фронту. Похований на Алеї Слави у Дергачах.
Скелелаз, бронзовий призер Кубка України з техніки альпінізму 2020 року. Народився у Луганську, з 2015 року жив у Дергачах на Харківщині.
6 липня 1988 р.
-
11 жовтня 2023 р.
Поліщук Сергій
Воював проти росіян ще у 2014 році.
24 лютого 2022 року пішов у ТРО. Загинув у бою 11 червня 2022 під ворожим артилерійським обстрілом в Бахмутському районі Донецької області.
Займався скелелазінням, альпінізмом, трейлраннінгом, катанням на сноуборді. Мріяв піднятися на Маттерхорн.
17 червня 1987 р.
-
11 червня 2022 р.
Кочетков Дмитро
Бойовий медик. Служив в полку Азов, позивний Дейдж. Загинув 19 квітня 2022 року під час запеклих боїв на МК «Азовсталь». В березні 2022 року був нагороджений за особистий героїзм орденом «За мужність» ІІІ ступеня, в травні орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно). Тіло не поховане.
Все життя був завзятим альпіністом і скелелазом, піднімався на вершини Паміру, Кавказу, Криму, Карпат. Був сильним бігуном, регулярно бігав на карпатські вершини. Член Харківської федерації альпінізму та скелелазіння.
28 липня 1979 р.
-
19 квітня 2022 р.
bottom of page