Сухарєву Володимиру Миколайовичу — 85 років!

Для більшості наших підписників імена людей, яких ми вітаємо з ювілеями, можуть бути маловідомими. Але це зовсім не зменшує їхнього внеску в розвиток альпінізму та скелелазіння. Їхня праця — це наше минуле, яке так чи інакше сформувало сьогодення.

Володимир Миколайович — представник харківської школи альпінізму.

Майстер спорту з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, чемпіон СРСР, рятувальник з великої літери — методист і практик.

У 1980–1989 роках він був начальником рятувальної служби та навчальної частини альптабору «Цей». Професійний спортивний працівник, який понад 40 років свого життя присвятив роботі в альпіністських секціях Харкова: ХМІ, ХАІ, ХПІ, ХІРЕ.

Серед його найкращих сходжень:

пік Шпіль (6 кат. складності, першосходження, 1 місце чемпіонату СРСР),

Двозубка Аманауза (6-А у двійці з С. Бершовим),

Південна Ушба (6-А, маршрут Арцишевського),

Західний Домбай (5-Б, першопроходження).

Серед його вихованців - відомі харківські Гімалайці, «Снігові барси», майстри спорту міжнародного класу та заслужені майстри: Віктор Пастух, Геннадій Копейка, Олексій Боков, Сергій Кривошеєв та інші.

Щороку влітку і взимку він працював по кілька змін в альптаборах та на зборах альпіністів на Кавказі, організовував школи інструкторів, керував підготовкою альпіністів на отримання жетону «Рятувальний загін».

Сьогодні Володимир Миколайович разом із Любов’ю Миколаївною проживає у прифронтовому Харкові. Почувається відповідно до свого віку добре, а всі спогади — про сходження, походи і людей, з якими довелося йти в гори. Деякі вихованці навідують свого гуру, підтримують його своєю присутністю — і це надзвичайно важливо, особливо під обстрілами та сиренами.

Шановний Володимире Миколайовичу!

Щиро дякуємо Вам за Вашу багаторічну працю з підготовки альпіністів. Бажаємо Вам кавказького здоров’я, мирного неба та довгих років життя!