Григорій Іванович Чуб - ювілей 85 років!

Вчора свій 85-річний ювілей відзначав легенда українського альпінізму та скелелазіння — Чуб Григорій Іванович.

Майстер спорту СРСР з альпінізму (1978), кандидат у майстри спорту зі скелелазіння, Заслужений тренер України (2000), володар почесного титулу «Сніговий барс» (№ 345, 1989), призер чемпіонату СРСР, триразовий чемпіон і триразовий призер чемпіонатів УРСР з альпінізму, інструктор альпінізму першої категорії!

Народившись у селі Яреськи Полтавської області, він пройшов шлях від токаря на заводах до інженера Київського об’єднання «Радіоприлад» ім. С. П. Корольова, закінчив Київський інститут народного господарства, але справжнім його покликанням стали гори.

Григорій Іванович пройшов сотні складних маршрутів: 1980 — пік Революції ПнЗх стіною Зх гребеня, 5Б, першопроходження — 2-ге місце

(висотний клас).

Участь у чемпіонатах УРСР/України:

1970 — пік Бабеля ПдЗх ребром, 5А (керівник) — 2-ге місце (висотно-технічний

клас);

1971 — пік Щуровського Пн стіною, 5Б (керівник) — 3-тє місце (технічний клас);

1976 — пік Комунізму Пн контрфорсом, 5Б — 1-ше місце (висотно-технічний клас);

1977 — Чапдара ПнЗх стіною (маршрут Солонникова), 6А — 1-ше місце (висотно-

технічний клас);

1977 — Замін-Карор (1-ша Зх) ПнЗх стіною (маршрут Капітанова), 6А — 1-ше місце

(технічний клас);

1978 — пік Лукницького Пн стіною, 6 к. с. — 2-ге місце (висотно-технічний клас);

1998 — Мак-Кінли (Аляска, США) Зх контрфорсом, 5Б (у двійці з Ю. І. Григоренком-

Пригодою) — 4-те місце (висотний клас).

Успішно виступав і в інших чемпіонатах:

1978 — 1-ше місце на ЦЗ «Авангард» (технічний клас);

1979 — Кастропольський трикутник центром, 6 к. с. — 3-тє місце в класі малих гір.

Здійснив 22 сходження на семитисячники.

Першопроходження: Аманауз (Гол.) ПдЗх контрфорсом Пд стіни, 5Б (1974);

Гондорак (пік 5204) лівим кантом Пн стіни, 5А (1978); Саришах лівою частиною ПнСх

стіни, 5А (1977); пік Революції ПнЗх стіною Зх гребеня, 5Б (1980).

Як рятувальник він працював у МАТ’ах на Кавказі та Памірі, брав участь у роботах на висотах 6000–7000 м, очолював рятувальну службу, а у 1988 році — у складі київського загону допомагав населенню Ленінакану після землетрусу у Вірменії.

Він керував альпіністськими колективами, обласною секцією альпінізму, був виконавчим директором Федерації альпінізму та скелелазіння України, а з 1995 року — провідним тренером збірної України з альпінізму та скелелазіння в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту.

За свій внесок у спорт і суспільство нагороджений медалями «У пам’ять 1500-річчя Києва» (1982), «Ветеран праці» (1986), «За трудову доблесть» (1989), жетоном «Рятувальний загін» (№ 1108).

З глибокою повагою вітаємо Григорія Івановича з ювілеєм, бажаєм міцного здоров’я, родинного затишку, довгих і щасливих років життя та нових вершин — у горах і в серці.