Езовіт Олександр Іванович - 75 років!
- mmashkina
- 7 днів тому
- Читати 2 хв
🎉 Сьогодні, 31 жовтня, свій 75-річний ювілей відзначає Езовіт Олександр Іванович — альпініст, інструктор, інженер, автор і натхненник численних проєктів, серед яких знакові «Планета Здоров’я», альпіністський сайт та зборник бардовськи песень.
«Попід лісом зелененьким, ходить Саша молоденький…» — саме так з любов’ю і теплотою згадують його друзі, учні та колеги.
Олександр Іванович Езовіт народився 31 жовтня 1950 року в місті Свободний Амурської області (РСФСР).
У 1972 році закінчив Львівський ордена Леніна політехнічний інститут за спеціальністю «Інженерна електрофізика».
Багато років працював заступником генерального директора з якості ПО «Логіка» (нині АО «Родон», Івано-Франківськ), а з 2002 року розвиває власні проєкти, спрямовані на здоров’я, активність і саморозвиток.
Шлях в альпінізмі Олександр Іванович розпочав у 1976 році.
III розряд — 1977, II — 1980, I — 1986, КМС — 1990.
Інструктор II категорії, школу інструкторів закінчив у 1983 році на базі альптабору «Безенгі».
Працював інструктором у багатьох альптаборових базах Кавказу: «Баксан», «Ельбрус», «Алай», «Зесхо», «Узунколь», «Уллу-Тау» та інших.
Має жетон «Рятувальний загін» №6294 (1990 рік).
До найкращих своїх сходжень відносить:
1987 р. — Уллукара, лівий контрфорс західної стіни, 5Б к.тр.
1988 р. — Вільна Іспанія, північно-східне ребро, 5Б к.тр. (кер. О. Левицький)
1988 р. — Уллукара, центр західної стіни, 6А к.тр. (кер. О. Левицький)
Займав активну позицію в спортивному житті:
1985–1986 рр. — заступник голови секції облради ДСТ «Авангард» з навчально-тренувальної роботи.
1987–1990 рр. — член Президії обласної федерації альпінізму.
1991–1995 рр. — член тренерської ради альпклубу «Карпати».
1996–2006 рр. — член Правління ІФФАіС.
З глибокою повагою вітаємо Олександра Івановича Езовіта з ювілеєм!
Бажаємо міцного здоров’я, родинного тепла, творчого натхнення, невгасимого оптимізму і ще багатьох нових вершин — у горах, у житті та в душі.
З ювілеєм! Нехай вітер гір завжди буде попутним, а пісня — щирою!











Коментарі